- дзявкотіти
- -ти́ть, недок.Підсил. до дзявкати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дзявкотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дзявкотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дзявкотіння — я, с. Дія за знач. дзявкотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
подзявкотіти — ти/ть, док., розм. Дзявкотіти якийсь час … Український тлумачний словник
гавкання — (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), гавкіт, гавкотіння, гавкотня, брехання, брехня; дзявкання, дзявк, дзявкотіння, цявкання (маленького собаки, щеняти тощо); рявкання, рявкіт (грубі, грізні); ґвалтування, валування (перев. багатьох собак… … Словник синонімів української мови
гавкати — гавкнути (про собак, лисиць тощо видавати гавкіт), гавкотіти, брехати; дзявкати, дзявкнути, дзявкотіти, дзяволити, цявкати, цявкнути (про маленького собаку, щеня тощо пискливо); рявкати, рявкнути (грубо, грізно); ґвалтувати, валувати (перев. про… … Словник синонімів української мови